Для лікування дефектів твердих тканин зубів і утворилися в них порожнин виконують пломбування — метод, що забезпечує відновлення анатомічної форми і функції зуба. Перед пломбуванням стоматолог видаляє гнилі частини зуба, проводить необхідне лікування, а потім заповнює порожнини спеціально приготованою для цього речовиною. Пломбування застосовується для лікування карієсу і пульпіту, а також для усунення тріщин і пошкоджень зубів.
Сьогодні в стоматологічній практиці застосовуються різноманітні пломбувальні матеріали: сплав золота, фарфор, амальгама з ртуті, срібла, олова, цинку і міді, або композиційна пластмаса, склоіономер і керамічні матеріали. Вибір матеріалу залежить від потреб пацієнта та інших факторів, у тому числі стану його ротової порожнини, естетичні уподобання, місцезнаходження пломби, її довговічність і вартість.
Сплав золота
Переваги
Недоліки
Амальгама
Переваги
Недоліки
Композиційна пластмаса (композит)
Композит — це суміш акрилової пластмаси і порошкоподібних склоподібних частинок, з якої виготовляється пломба під колір зуба. Іноді композит застосовують для відновлення зламаного або сколотого зуба.
Переваги
Недоліки
Перед початком процедури пломбування стоматолог робить місцеве знеболювання тканин навколо зуба. Потім для очищення порожнини від залишків мертвої тканини зуба застосовується бормашина, піскоструминний апарату або лазер. Вибір інструмента залежить від рівня професіоналізму стоматолога, його кваліфікації і наявності специфічного устаткування, а також локалізації і ступеня руйнування тканин зуба.
Далі стоматолог ретельно перевіряє, чи всі фрагменти мертвої тканини (або омертвілої пульпи при пульпіті). Потім виконується акуратна очищення зубного каналу, видалення бактерій та інших забруднень та медикаментозна обробка порожнини. Якщо руйнування локалізовано на поверхні зубного кореня, застосовують склоіономер, матеріали природного кольору, що виготовляються з суміші акрилових кислот з тонкоподрібнений скляними порошками, або композитні Іономіри, що виготовляються з акрилових кислот та акрилової пластмаси, якщо каріозна порожнина розташована на нежевательной поверхні зубів. При значному руйнуванні зуба можлива установка штифта з титану або скловолокна, який виконає роль опори для пломби. Коли пломба встановлена, виконується шліфовка зуба абразивними інструментами та пастами. Після шліфування стоматолог перевіряє правильність установки пломби. При необхідності здійснюється доопрацювання пломби, після чого вона покривається спеціальним лаком.
У середньому, процедура постановки пломби займає не 20-30 хвилин, але за наявності ускладнень або сильному руйнуванні зуба пломбування може займати більше години.
Після заповнення каріозної порожнини пломбувальним матеріалом стоматолог розповість, як запобігти подальшому руйнуванню зубів під пломбою або навколо неї, а також зберегти здоров’я інших зубів.
Персональна гігієна зубів і порожнини рота увазі чистку зубів як мінімум два рази в день зубною пастою з фтором і ниткою. Настійно рекомендується як мінімум раз на рік проводити профілактичний огляд і гігієнічну чистку зубів в стоматологічній клініці. Якщо великий ризик карієсу, стоматолог також може порекомендувати використовувати профілактичне покриття корінних зубів, щоб запобігти накопиченню на них зубного нальоту і гниття, а також регулярно застосовувати еліксири для полоскання порожнини рота.