Шкідливі звички у дітей є однією з причин виникнення і розвитку зубощелепових аномалій. Вони сприяють порушення функціїї деяких м’язів, можуть змінювати форму зубних рядів та положення окремих зубів, порушення прикусу. Ці звички з’являються у ранньому дитячому віці і закріплюються з віком.
Найпоширенішою звичкою є смоктання великого пальця правої руки і виникає часто у дітей при штучному годуванні, або зразу після його припинення. Найчастіше діти смокчуть палець під час засинання. При тривалому смоктанні пальця, як і язика, порушується розвиток щелеп, деформуються альвеолярні паростки, центральні зуби «виступають» вперед, що приводить до ротового дихання.
Смоктання кутика подушки, ковдри супроводжується звичним поворотом голови в сторону, в зв’язку з чим зубні ряди формуються асиметрично, і при тривалості такої звички спричинюють асиметрію обличчя.
Смоктання бокових ділянок язика часто відбувається при ранній втраті бічних молочних зубів, адентії або ретенції постійних. Порушення дихання, ковтання, жування, вимови звуків – теж можуть спричинювати шкідливі звички, або самі виникати під дією таких звичок.
Без усунення цих порушень важко досягнути стійкого результату при лікуванні зубо-щелепових аномалій. Дихання буває носове, ротове і змішане. Під час фізичного навантаження можливе фізіологічне дихання через рот, в усіх інших випадках таке дихання вказує на порушення цієї функції.
Порушення функції жування у дитячому віці проявляється у млявому жуванні, утримуванні їжі за щокою, пережовування їжі передніми , а не бічними зубами, що призводить до слабкого розвитку жувальних м’язів.
Для усунення шкідливих звичок переважно застосовують функціонально-діючі апарати, як знімні , так і незнімні.